в означеннях
Тлумачення, значення слова «кокошник»:

КОКО́ШНИК, а, чол.

1. Стародавній російський жіночий головний убір з високим оздобленим півкруглим щитком над чолом. Щоб кокошник краще держався на голові, приклеюють до його зворотного боку тасьму або стрічку (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 223).

2. спец. У російській архітектурі XVI—XVII ст. — прикраса на фасадах будинків, що формою нагадує такий головний убір. Кокошник — декоративна форма в російській архітектурі — рід фронтона з карнизом, загнутим по кривизні склепіння або арки (Архітектура Радянської України, 11, 1939, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 215.

Коментарі (0)