КОЛАБОРАЦІОНІ́ЗМ, у, чол. Зрадницьке співробітництво з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час другої світової війни. — Він лишався в Києві. І знаєте, .. кажуть, що він мав справи з німцями, лікував їх.. Це ж колабораціонізм (Натан Рибак, Час, 1960, 345).