в означеннях
Тлумачення, значення слова «колядка»:

КОЛЯ́ДКА, и, жін.

1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Леся Українка, V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Олександр Довженко, I, 1958, 314).

2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Олекса Стороженко, I, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Панас Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літературна Україна, 24.I 1964, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 237.

Коментарі (0)