в означеннях
Тлумачення, значення слова «колядник»:

КОЛЯ́ДНИК, а, чол. Той, хто колядує. Голоси малих колядників уже розтиналися по селу (Панас Мирний, III, 1954, 34); Як господар і князь він мусив сидіти в теремі, ждати колядників, щоб вийти на ґанок, коли вони почнуть співати (Семен Скляренко, Святослав, 1954, 224);  * У порівняннях. — Ну, дай нам спокій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники (Нечуй-Левицький, I, 1956, 609).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 237.

Коментарі (0)