в означеннях
Тлумачення, значення слова «кольчужник»:

КОЛЬЧУ́ЖНИК, а, чол., іст.

1. Воїн, одягнений у кольчугу. Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (Олександр Довженко, I, 1958, 251).

2. Майстер, робітник, який виготовляв кольчуги. У містах жило й працювало багато ремісників: ковалів, гончарів, мулярів, чинбарів, зброярів, кольчужників, ювелірів (Історія СРСР, I, 1957, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 689.

Коментарі (0)