в означеннях
Тлумачення, значення слова «колодочка»:

КОЛО́ДОЧКА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до колодка 1—5, 8. До рідного міста генерал-майор медслужби Шостенко повернувся з чотирма рядами орденських колодочок на грудях (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 44); Тут підскочив Касандров, схопив його за руки, змахнув над ним колодочкою нагана (Іван Микитенко, II, 1957, 469); Слідчий дістав з кишені канцелярський ножик з колодочкою, оздобленою перламутром (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 87).

2. Вільний від пуху кінець стрижня пера птаха. Відділковий не переставав повертати їх [хлопців] туди й сюди, як дбайлива господиня обпатрану курку, вибираючи на ній останні колодочки (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 62).
Вбиватися (вбитися) в колодочки див. вбиватися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 229.

Коментарі (0)