в означеннях
Тлумачення, значення слова «колошматити»:

КОЛОШМАТИТИ, ачу, атиш, недок., перех., розм.

1. Розвіваючи в різні боки, кошлати, скуйовджувати що-небудь. Вітер розкидав йому поли старого, заляпаного оливою піджака і колошматив руду з білими кущами бороду (Іван Микитенко, II, 1957, 145); Шумів ліс, билась об нього буря вгорі, потроху розгойдувала стовбури, колошматила листя (Юрій Яновський, I, 1958, 318);
//  Нападаючи на кого-небудь, смикати його, кусати зубами (про собак). Якось чуємо на вгороді ґвалт, собаки гризуться. Побігли діти, аж воно Брус колошматить сусідового Рябка (Петро Панч, В дорозі, 1959, 183).

2. Дуже сильно бити кого-небудь. [Андрій:] То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 257);
//  Бити, завдаючи ударів зброєю; громити. — І чоловік повернеться. От побачите. Фронтів уже немає, так він, мабуть, десь недобитків бандитських колошматить (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 48); Матрос гоїв свою руку, розповідав мені про бої, про Москву, де він колошматив буржуйських юнкерів (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 235.

Коментарі (0)