в означеннях
Тлумачення, значення слова «колосники»:

КОЛОСНИКИ́, ів, мн. (одн. колосник, а, чол.). Чавунні бруски, з яких складається решітка в топках для проходження повітря під паливо і виходу золи з топки. — Паровоз поки що в депо, колосники міняють (Андрій Головко, II, 1957, 538); Під час роботи локомобіля треба стежити, щоб колосники були достатньо завантажені паливом, своєчасно звільняти їх від золи і шлаків (Сільські теплові електростанції, 1957, 63); Паровоз має вирушати в рейс. Раптом виявилося: перегорів колосник (Робітнича газета, 26.V 1965, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 233.

Коментарі (0)