в означеннях
Тлумачення, значення слова «колупати»:

КОЛУПАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. Руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь. Один з Троянської громади.. Ціпком все землю колупав (Іван Котляревський, I, 1952, 106); Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], колупають дорогу, луплять і в лоб (Юрій Яновський, I, 1954, 54);
//  Роблячи заглибини, відділяти, відколювати шматки чого-небудь. Гусари позабирали паннів і почали танцювати, — підковані закаблуки колупали діл, глина летіла на стільці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 152); — Кисляк такий, хоч ножем ріж, хоч пальцем колупай (Михайло Стельмах, I, 1962, 117); Не їдять, тільки колупають виделками прохололе м'ясо (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 188).
Колупати душу (серце і т. ін.); Колупати на серці — про душевний біль, переживання. Кашель перестає сливе зовсім, тільки на серці частенько млоїть (щовечора щось там колупає..) (Леся Українка, V, 1956, 340); [Іван:] Правда, веселих [пісень] мало зосталось у голові, а ті, що йдуть до самого серця, то раз у раз так і колупають тобі душу... (Марко Кропивницький, I, 1958, 112); Колупати піч (комин) — виконувати обрядову дію під час сватання (про дівчину). — Онисю, ставай колупати піч! Приїхав Моссаковський та ще й з братом, певне, з сватом, — гукнув батько (Нечуй-Левицький, III, 1956, 35); Катруся стояла, соромливо опустивши голову, коло печі й колупала пальцем комин (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 27).

2. у чому, неперех. Проникати всередину чого-небудь, видаляючи звідти якісь частинки. І зараз приступивши к ділу, Він шпеник в рані розглядав; Прикладував припарки к тілу І шилом в рані колупав (Іван Котляревський, I, 1952, 285); — Не знаю, за кого ви гадаєте мене сватати?.. — Курочка починає колупати в носі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 79).

3. перех., перен., фам. Одержувати великими сумами (про гроші). — Вивчися, то й будеш паном, будеш служити, гроші колупатимеш... (Панас Мирний, I, 1954, 151).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 236.

Коментарі (0)