в означеннях
Тлумачення, значення слова «коливати»:

КОЛИВАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. Змушувати коливатися (у 1 знач.). Тихі вітри коливали дзвоники, і вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 40); Вітер на вулиці коливав віти дерев, вони стукалися одна об одну (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 221);
//  безос. Вітром сосни коливало, Поливав дерева дощик (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 33);
//  чим, неперех. Ритмічно рухати з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. Коливати ногами.

2. неперех., перен., розм. Іти, перевалюючись з боку на бік. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати (Марко Вовчок, I, 1955, 103); — Ти думаєш — може, не втраплю!.. Утраплю! .. — патякав Федір сам з собою, коливаючи у присінки (Панас Мирний, IV, 1955, 229); Гусенята коливають з ноги на ногу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 221.

Коментарі (0)