в означеннях
Тлумачення, значення слова «кома»:

КОМА 1, и, жін., грам. Розділовий знак, що має форму гачка (,); уживається для відокремлення слів, словосполук і речень. Читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть... (Тарас Шевченко, I, 1963, 333); В кінці рядків маємо логічну паузу, позначену знаками пунктуації (кома, крапка) (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 94).
Крапка з комою див. крапка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 239.

Коментарі (0)

КОМА 2, и, жін., мед. Стан організму, що характеризується втратою свідомості з порушенням чутливості, розладом життєво важливих функцій — кровообігу її дихання. Кома виникає при тяжких отруєннях організму або при захворюваннях головного мозку (Загальний догляд за хворими, 1957, 184); Я чув, що при діабеті буває кома, але уявлення про неї мав дуже неясне (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 248).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 239.

Коментарі (0)