в означеннях
Тлумачення, значення слова «команда»:

КОМА́НДА, и, жін.

1. Короткий наказ командира за встановленою формою. — Нумо, вдармо на той город! ..І команди не чекали [половці].., Жваво рушили до брам (Іван Франко, XIII, 1954, 371); Вся армія кинулась штурмом до Лук. — В атаку! — лунала команда Івана (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 173);
//  Чиє-небудь розпорядження, висловлене коротко, владно. Хриплий голос режисера кричить словами команди (Юрій Яновський, V, 1959, 122).
Віддавати (віддати) команду див. віддавати; Мов (наче, як і т. ін.) за командою (на команду, по команді) — разом, водночас, дружно. Мов на команду, обі жінки заридали вголос (Іван Франко, III, 1950, 199); В цю мить, мов за командою, вздовж цілої валки заторохкотіли постріли (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); Раптом усі, мов по команді, зірвалися з місця й побігли вулицею (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 539).

2. Керівництво якою-небудь військовою частиною; командування. Загін залишився під командою Кіндрата Терена (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 304).

3. Невелика військова частина, виділена в окрему одиницю або сформована для якогось призначення. Не пішов [Кость] з командою, а зостався при майорові (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 388); Диригент вивів музикантську команду на збірний пункт, куди поспішали члени штабу й рядові командири (Іван Микитенко, II, 1957, 512); Налетівши на військову команду, турбаївці миттю обеззброїли її (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 133).

4. Екіпаж судна, особовий його склад. Десь великодніми святами команда одного з таких катерів пригнала з моря велике парусно-моторне судно (Олесь Гончар, II, 1959, 73); Кораблі розійшлися так близько, що можна було бачити обличчя команди на зустрічному кораблі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 231).

5. Спортивний колектив на чолі з капітаном. Капітани футбольних команд «супротивників» потиснули один одному руки (Остап Вишня, День.., 1950, 130); Команди виявилися однакової сили — коли одна забивала гол, то й друга не лишалася в боргу (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 212).
 Збірна команда див. збірний.

6. Група людей, що виконує якусь роботу. Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Юрій Смолич, II, 1958, 81); Машинна команда.. з ранку й до вечора порається біля машини (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 119); У нього [капітана] — радист, кочегари, матроси, ..А в мене [комбайнера] команда — Оленка та Фрося! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 239.

Коментарі (0)