в означеннях
Тлумачення, значення слова «командний»:

КОМА́НДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до команда. До особисто-командних змагань на першість країни залишилось близько двох місяців (В ім'я Вітчизни, 1954, 35);
//  Признач. для подавання команди (у 1 знач.). Перед щитами — командний стіл з комутатором. Біля нього лише одна людина — Євдокія Вороненко (Яків Баш, На землі.., 1957, 29);
//  Власт. для тих, хто подає команду. Командний голос.

2. Стос. до командування. Командна посада; Командні кадри.
Командна висота (позиція) — найвища, панівна висота в якій-небудь місцевості, що дає військам низку переваг над супротивником. Михайло Фрітйофович запропонував зійти на гору Аную, командну висоту над Псирцхою (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 2); Командний пункт — пункт, з якого керують боєм. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штабом (Олесь Гончар, I, 1954, 47).

3. перен. Керівний, провідний, головний. Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (Літературна газета, 20.I 1961, 1); До цього списку [підприємств, експлуатацію яких здійснюватиме держава] повинні ввійти.. підприємства.., які є командними в господарському житті країни (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 208).
Командний склад: а) особи, які командують військами або якою-небудь військовою частиною; б) керівний склад підприємства, установи. Командний склад заводу «Арсенал».

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 240.

Коментарі (0)