в означеннях
Тлумачення, значення слова «командор»:

КОМАНДО́Р, а, чол.

1. У середньовічних духовних і лицарських орденах — найвище звання, а також особа, що мала це звання. [Командор:] З банітами ставать до поєдинку не личить командорові (Леся Українка, III, 1952, 364); Головний інженер був подібний до статуї командора (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 327).

2. заст. Керівник загону кораблів, який не мав чину адмірала.

3. спорт. Керівник кінних, лижних, автомобільних і т. ін. змагань.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 240.

Коментарі (0)