в означеннях
Тлумачення, значення слова «командувати»:

КОМАНДУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Говорити слова команди (у 1 знач.). — Починати! — командує Тихович (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226); — Швидше до лікарні! — командував голова колгоспу (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 56).

2. чим. Бути командиром чого-небудь. Ротою тепер командував гвардії старший лейтенант Кармазин (Олесь Гончар, III, 1959, 198); Він служив у Балтійському флоті, командував кораблем «Ревель» (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 39);
//  також ким, розм. над ким. Спрямовувати рух, дію когось, чогось; керувати. Бурунда командував над стрільцями (Іван Франко, VI, 1951, 128); Капітан дивився в бінокль і командував керманичами та машиністами (Юрій Яновський, II, 1958, 139); Командувати боєм (обороною).

3. ким, чим, над ким — чим і без додатка, перен., розм. Порядкувати, розпоряджатися. Баба-повитуха.. командувала молодицями, неначе генерал москалями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 109); [Прапорщик:] Ану, ви! На цьому параді [зустрічі міністра] я командую (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162); — Хто ти така? Хто тебе прислав сюди командувати нами, вказувати нам? (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 240.

Коментарі (0)