КОМБІНО́ВАНИЙ, а, е. Який становить комбінацію (у 1 знач.) чого-небудь. Комбіноване освітлення — це поєднання спрямованого й розсіяного освітлення (Довідник фотолюбителя, 1959, 65); Деяких хворих на туберкульоз лікують комбінованим методом (Наука і життя, 2, 1959, 59); Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 497); Комбіноване знімання.