в означеннях
Тлумачення, значення слова «комір»:

КО́МІР, а, чол. Певної форми смужка тканини, хутра тощо, пришита в одязі до країв вирізу для шиї. Вона [сорочка] в нього або червона, або синя, та без коміра (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9); Карпо Петрович.. розщібнув мундир.. Суконний комір тер шию (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 366); Гучко ішов, ховаючи обличчя у хутряний.. комір (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 222).
Заливати (залити) за комір див. заливати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 246.

Коментарі (0)