в означеннях
Тлумачення, значення слова «комірний»:

КОМІ́РНИЙ, а, е, розм.

1. Те саме, що квартирний.

2. у знач. ім. комірне, ного, сер. Наймана кімната, куток. Батько Олексин був такий бідняк, що не мав навіть своєї хати і жив у комірнім (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 176); Мойшем, вислухавши мене, .. погодився на те, що за комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі «царськими» по п'ять карбованців (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 43).
 Брати (взяти, приймати, прийняти) в комірне кого — брати когось на квартиру; Іти (піти) в комірне — іти на квартиру до когось. — Хату замкну і піду в комірне (Іван Франко, IV, 1950, 30); З сьогоднішнього дня треба було йти у комірне до убогої родини Гранчаків, що давали їй притулок у хижці (Михайло Стельмах, I, 1962, 33).

3. у знач. ім. комірне, ного, сер. Плата за найману кімнату, куток. Землі зроду не було, комірне плати, кругом злидні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Господар дому підвищив комірне (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 166).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 246.

Коментарі (0)

КОМІРНИ́Й, а, е.

1. Прикм. до комора. Сонячний пил просівався крізь комірне віконце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 380); Комірне зберігання насіння;
//  Який живе в коморі. Антон уперше побачив комірного шкідника (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 243).

2. у знач. ім. комірний, ного, чол., рідко. Те саме, що комірник. Раніше гвіздки, нитки й клей одержував майстер, а зараз комірний видає їх (Робітнича газета, 8.I 1961, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 246.

Коментарі (0)