в означеннях
Тлумачення, значення слова «комісар»:

КОМІСА́Р, а, чол.

1. Посадова особа, наділена урядом особливими повноваженнями. Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь (Юрій Яновський, II, 1958, 108); — Тепер той коваль працює комісаром всього фронту на Далекому Сході, — говорив під кінець політрук (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 12).
 Батальйонний (дивізійний, полковий і т. ін.) комісар — персональне звання військово-політичних працівників Радянської Армії в 1935—1942 рр.; той, хто мав це звання. Батальйонний комісар стояв на воротах (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 299); До кімнати ввійшов обвітрений боями корпусний комісар Живих (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 327); Військовий комісар: а) уповноважений партії та уряду в 1918—1942 рр., який разом із командиром відповідав за боєздатність і політичний стан військової частини. Партія посилала в армію тисячі організаторів і агітаторів в особі військових комісарів, які відіграли вирішальну роль у справі зміцнення армії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 205); б) той, хто очолює військовий комісаріат і займається обліком військовозобов'язаних, призовом до армії-тощо; Народний комісар — член уряду, який очолював один із народних комісаріатів, що існували з 1917 по 1946 р. Він був призначений.. народним комісаром суднобудівної промисловості СРСР (Історія УРСР, II, 1957, 493).

2. За кордоном і в Росії XVIII — початку XX ст. — урядовець, що виконував поліційні функції; пристав. Як.. почула [генералиха], що він кріпаків бунтує, то жалілася комісарові (Панас Мирний, I, 1949, 214); У другій кімнаті біля стола сидів комісар поліції (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 44); Повітовий комісар щодня засилав телеграми (Яків Качура, II, 1958, 354).

3. Під час Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. — уповноважений Національного конвенту, якого направляли з дорученнями в департаменти або війська. У розпорядженні комітетів були комісари Конвенту, яких посилали в департаменти й на фронти (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 246.

Коментарі (0)