КОМПЕНСО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до компенсувати 1. Справедливість вимагає.., щоб Єгиптові була компенсована.. шкода, заподіяна у зв'язку з руйнуванням єгипетських міст (Радянська Україна, 17.XI 1956, 1).
2. у знач. прикм., мед. Який має в чому-небудь компенсацію (у 2 знач.). Хворі з компенсованими пороками [серця] .. не потребують спеціального лікування (Наука і життя, 6, 1960, 35).