КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, жін.
1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (Іван Франко, XVI, 1955, 399).
2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. Комендант рішуче заявив, що то не входить до його компетенції (Василь Кучер, Голод, 1961, 351); — Гадаю.., що це не стосується ні вашої, ні моєї компетенції... (Юрій Яновський, I, 1954, 203).