Словник української мови

КО́МПЛЕКСНИЙ, а, е. Який охоплює групу предметів, явищ, дій, властивостей; який становить комплекс чого-небудь. Програма партії передбачає комплексний розвиток і спеціалізацію господарства союзних республік (Радянська Україна, 26.XI 1961, 1); Комплексне лікування; Комплексне дослідження; Комплексна експедиція.
 Комплексна бригада — виробнича бригада, до складу якої входять робітники різних професій. Учасники наради заслухали.. 10 доповідей про практику організації комплексних бригад (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 3); Комплексна механізація — механізація комплексу робіт. Комплексна механізація являє собою заміну ручної праці машинною на всіх взаємозв'язаних процесах.. виробництва (Комуніст України, 6, 1960, 31); Комплексна сполука — складна хімічна речовина, що утворюється внаслідок сполучення окремих молекул. В кожній комплексній сполуці можна виділити центральний атом металу й приєднані до нього молекули або іони (Наука і життя, 8, 1963, 10).