КОМПО́СТЕР, а, чол. Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, банківських чеках і т. ін. Клацав компостер, гомоніли люди. — А це чий парубок? — запитав кондуктор (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 52).
КОМПО́СТЕР, а, чол. Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, банківських чеках і т. ін. Клацав компостер, гомоніли люди. — А це чий парубок? — запитав кондуктор (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 252.