в означеннях
Тлумачення, значення слова «композиція»:

КОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, жін.

1. тільки одн. Будова, структура, розташування та взаємний зв'язок складових частин художнього твору, картини тощо. Композицією літературного твору називається така побудова, яка об'єднує всі його частини в єдине ціле (Українська література, 9 клас, 1957, 125); Привертає [малюнок В. Г. Литвиненка] увагу своєю динамічністю, майстерним виконанням і переконливою композицією (Українська радянська графіка, 1957, 58); Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Українське народне художнє вишивання, 1958, 72).

2. Музичний твір. Моя улюблена композиція [увертюра до «Вільгельма Телля» Д. Россіні] вводить мене звичайно в поважний та притім бадьорий настрій (Іван Франко, IV, 1950, 347); Шкода, що Лисенкові не можна друкувати нових композицій до Шевченка (Леся Українка, V, 1956, 91); Державна заслужена академічна капела УРСР «Думка» включає до програми.. нові композиції П. Майбороди та ін. (Мистецтво, 6, 1958, 5);
//  Твір живопису, скульптури тощо, який має певну будову.  * У порівняннях. Стоїмо.., притулившись одне до одного на вузькому виступі, ніби кам'яна композиція (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 540);
//  Твір, який складається з літературної та музичної частин, об'єднаних однією темою, сюжетом. Найкраще самобутній талант С. Людкевича, розмах його мистецької думки виявився у двох монументальних композиціях на слова Тараса Шевченка — кантаті-симфонії «Кавказ» і кантаті «Заповіт» (Мистецтво, 1, 1963, 6).

3. тільки одн. Теорія складання музичних творів. Клас композиції;
//  Складання музичних творів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 252.

Коментарі (0)