КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який належить до
міського господарства, пов'язаний з ним. Користування
комунальним транспортом (трамвай, автобус,
тролейбус, метро) у другому десятиріччі (1971—1980 рр.)
стане безплатним (Програма КПРС, 1961, 83).
Комунальна квартира — квартира, що належить
міському господарству й заселена декількома
родинами наймачів. Жили Жукови в комунальній квартирі
(Олесь Донченко, V, 1957, 220); Комунальне господарство —
сукупність господарських підприємств, організацій та
установ, які задовольняють побутові потреби міського
населення (житлове будівництво, енергомережа,
водопостачання, транспорт і т. ін.). Життя сучасного
міста немислиме без складного комунального господарства
(Наука і життя, 10, 1963, 22); Комунальний банк — банк,
що надає позички на комунальне господарство;
Комунальний відділ — відділ виконкому міськради або
райради, що займається міським комунальним
господарством; Комунальні послуги — забезпечення населення
міст водою, газом, опаленням, електрикою тощо.
Витрати на житло, тобто плата за квартиру, за
комунальні послуги (опалення, освітлення, газ, радіо) і т. д.,
у сучасній робітничій сім'ї становлять приблизно 5%
всього бюджету (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 87).
2. Прикм. до комуна 4. Комунальні вибори.