в означеннях
Тлумачення, значення слова «конари»:

КОНА́РИ, ів, мн. (одн. конар, а, чол.), діал. Грубі гілки, що ростуть від стовбура дерева. Під скрип могутніх конарів дубових складались першії мої пісні (Іван Франко, XI, 1952, 163); Переходив [свист] хвилями у дике, невловиме виття — вихру чи звірів? А з ними у парі йде скрипіт та стогін грабових конарів та плач смерекових велетнів (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 263).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 255.

Коментарі (0)