в означеннях
Тлумачення, значення слова «конати»:

КОНАТИ, аю, аєш, недок.

1. Бути в передсмертній агонії; умирати. Вже десять тухольців було ранених; вони конали від страшної гадючої отрути (Іван Франко, VI, 1951, 128); Дехто з людей упав коло гармат і хрипів, конаючи (Юрій Яновський, I, 1958, 166);  * Образно. Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали (Леся Українка, I, 1951, 293).

2. Те саме, що мучитися 1. Бачив він [Т. Шевченко].., як його рідні брати та сестри конали на панщині, в неволі... (Панас Мирний, V, 1955, 312); Душно конать у знесиллі... Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі 3 ліжка мене підніміть! (Павло Грабовський, I, 1959, 53); Вода в ручаях і криницях висихала, навіть звірі в лісах конали від спраги (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 255.

Коментарі (0)