в означеннях
Тлумачення, значення слова «концентрація»:

КОНЦЕНТРА́ЦІЯ, ї, жін.

1. тільки одн. Дія за значенням концентрувати й дія та стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач.). Необхідною умовою різкого піднесення сільського господарства є концентрація й поглиблена спеціалізація виробництва (Комуніст України, 12, 1968, 8); Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає максимальну концентрацію думки й почуття (Про багатство літератури, 1959, 303); Посилена концентрація капіталу призвела до утворення величезних монополістичних об'єднань (Наука і життя, 12, 1958, 48).
Концентрація капіталу — збільшення розмірів капіталу за рахунок нагромаджень, тобто перетворення в капітал частини додаткової вартості.

2. хім. Ступінь насиченості, густоти якогось розчину. Пеніцилін, особливо в розчинах невеликих концентрацій, стимулює схожість насіння квасолі (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 7); Вчені виявили, що на дні Атлантичного океану дуже висока концентрація марганцю (Вечірній Київ, 7.IX 1967, 4).

3. гірн. Збагачення корисних копалин шляхом виділення найпридатнішої складової частини для дальшої обробки. Концентрація руди.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 274.

Коментарі (0)