КОНЦЕ́ПТ, у, чол.
1. філос. Формулювання, загальне поняття, думка.
2. зах. Вигадка, фантазія. — Значить, я арештований? — запитав я. — Арештований! — скрикнув він, немов переполошений. — Що се знов за концепт! (Іван Франко, III, 1950, 237).
КОНЦЕ́ПТ, у, чол.
1. філос. Формулювання, загальне поняття, думка.
2. зах. Вигадка, фантазія. — Значить, я арештований? — запитав я. — Арештований! — скрикнув він, немов переполошений. — Що се знов за концепт! (Іван Франко, III, 1950, 237).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 275.