в означеннях
Тлумачення, значення слова «конечне»:

КОНЕ́ЧНЕ, КОНЕЧНО. Присл. до конечний; конче (у 1 знач.). Він [спокій] мені був конечне потрібний після втоми сього дня (Леся Українка, III, 1952, 608); Звір, не маючи іншого виходу, мусив конечно попастися в їх руки і на їх ратища (Іван Франко, VI, 1951, 12); Хоч раз нарік, а вже конечне скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони (Максим Рильський, Марина, 1944, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 259.

Коментарі (0)