в означеннях
Тлумачення, значення слова «конфігурація»:

КОНФІГУРА́ЦІЯ, ї, жін.

1. Обрис зовнішньої форми чого-небудь. Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 216); Одні [машини] ріжуть метал, інші зварюють, треті надають потрібної конфігурації (Радянська Україна, 15.VII 1959, 8); Деталі корпусу [судна] мають складну просторову конфігурацію (Наука і життя, 6, 1964, 28).

2. Взаємне розташування, розміщення якихось предметів або їх частин. Конфігурація зірок.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 273.

Коментарі (0)