в означеннях
Тлумачення, значення слова «конфіскація»:

КОНФІСКА́ЦІЯ, ї, жін. Примусове та безплатне забирання майна, грошей і т. ін. у приватної особи на користь держави. Конфіскація означає відчуження власності без відшкодування (Ленін, 6, 1949, 385); Боявся [бай] почути страшну відповідь — слова про конфіскацію його табунів (Олесь Донченко, I, 1956, 116);
//  Вилучення з ужитку друкованих творів і т. ін., накладання на них арешту. Сконфіскував [прокурор] .. заледве десять [чисел газети], а й з них трьох конфіскацій суд не затвердив (Іван Франко, VI, 1951, 231); Іван стояв коло столу і читав вирок суду в справі конфіскації першого номера журналу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 290).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 273.

Коментарі (0)