в означеннях
Тлумачення, значення слова «конячий»:

КОНЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до кінь, коняка; кінський. Раптом щось дихнуло в лице мені гарячим, і перед самим своїм носом я бачу конячі голови (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 45); Вершники вловили конячий біг, повернули на гамір бою (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 193);
//  Такий, як у коня. — Волячими нервами, конячими носами не почутиш цих тонких, делікатних пахощів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 248).
Коняча доза — дуже велика доза. В ті часи [XVII ст.].. ліки прописувалися справді в конячих дозах — у 20—60 раз більших, ніж тепер (Вітчизна, 12, 1964, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 277.

Коментарі (0)