КОНЬЯ́К, у, чол. Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградних вин, переганяючи їх і тривалий час витримуючи в дубових діжках. Він сам поставив на стіл.. коньяк (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 136); Через хвилину Чиж сидів у кабінеті і просив чарку коньяку або чаю, бо й замерз, і намучився (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 208).