в означеннях
Тлумачення, значення слова «конструктивізм»:

КОНСТРУКТИВІ́ЗМ, у, чол.

1. Один із найпоширеніших напрямів (переважно західноєвропейської) архітектури початку XX ст., пов'язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій; заперечував архітектурну спадщину, роль національних традицій. Протягом довгого часу в архітектурі, наприклад, панував конструктивізм і ніхто якось не помічав, що конструктивізм цілком чужий для нас (Павло Тичина, III, 1957, 49).

2. В образотворчому мистецтві та літературі початку XX ст. — дрібнобуржуазна формалістична течія, що заперечувала ідейний зміст мистецтва й підмінювала художній образ абстракцією.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 266.

Коментарі (0)