КОНТА́КТ, у, чол.
1. спец. Стикання двох електричних
провідників, що створює умови прохідності струму, а
також місце такого стикання. Залізні половинки
розійшлися, і контакт був порушений. Кожна з половинок
брами була не страшна... (Юрій Смолич, I, 1958, 97); Штепселі
майже по всій довжині розрізані пополам, що робить їх
пружними й забезпечує надійний контакт між ними й
гніздами, в які вони вставляються (Монтаж і ремонт.. електрообладнання,
1956, 50);
// Прилад, що здійснює стикання
електричних провідників. Ніна кинула пускову ручку.. Знову
перевірила контакти, заміряла пальне (Євген Кравченко,
Сердечна розмова, 1957, 58); Конденсатор призначений
для того, щоб запобігти іскрам між контактами
(Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 116).
2. Спілкування, зв'язок, тісні стосунки. В живому
контакті з читачем письменник починає краще бачити
саме життя і суворіше оцінювати свої власні книжки
(Юрій Смолич, VI, 1959, 9); Академія наук УРСР має широкі
контакти з вченими і науковими установами майже
всіх країн світу (Комуніст України, 6, 1969, 52);
// Взаємна
узгодженість у роботі. Був той дивний контакт, який
виникає між справжніми друзями в роботі (Вадим Собко,
Срібний корабель, 1961, 235);
// перен. Взаєморозуміння.
Між ним [промовцем] і слухачами.. встановився той
контакт, що допомагає промовцеві (Юрій Шовкопляс, Інженери,
1956, 326).
3. спец. Стикання, дотик (у 1 знач.). Антибіотичні речовини виробляються рослинами більш активно, коли вони перебувають у контакті з відповідним збудником хвороби (Наука і життя, 1, 1960, 13); Перебувати в контакті з хворими.
4. геол. Поверхня стику гірських порід, з яких утворюються суміжні ділянки земної кори.