в означеннях
Тлумачення, значення слова «контора»:

КОНТО́РА, и, жін. Адміністративно-канцелярський відділ підприємства, закладу, установи або окрема установа з господарськими, фінансовими й т. ін. функціями. Микола й його товариші прийшли в контору, де сиділи директор та писарі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 200); П'ятницький.. прохав контору друкувати II том, не гаючись, як тільки поступить од Вас перше оповідання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 379); Багато громадян щодня звертаються до нотаріальних контор. Одним треба оформити якісь правові відносини, іншим — засвідчити доручення на одержання грошей, майна тощо (Радянська Україна, 23.VI 1962, 3);
//  Приміщення, де перебуває такий відділ або установа. Машина помчала мимо контори колгоспу (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 197).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 268.

Коментарі (1)