в означеннях
Тлумачення, значення слова «контингент»:

КОНТИНГЕ́НТ, у, чол., книжн.

1. Сукупність людей, що становлять подібну з певного погляду групу; склад осіб певної категорії. Головний контингент прохожих становили діти, що спішили до шкіл (Іван Франко, VI, 1951, 440); Більше половини контингенту вузу становитимуть студенти заочного й вечірнього відділів (Радянська Україна, 12.VIII 1959, 3).

2. Установлена для певної мети визначена кількість кого-, чого-небудь, норма. Рада Міністрів СРСР.. визначає щорічні контингенти громадян, які підлягають призову на дійсну військову службу (Конституція СРСР, 1963, 15); Контингент завезення товарів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 268.

Коментарі (0)