в означеннях
Тлумачення, значення слова «конус»:

КО́НУС, а, чол. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутного трикутника навколо одного з катетів. — В голові так і миготить: периметр, трикутник, гіпотенуза, конус... (Олесь Донченко, V, 1957, 436);
//  Те, що нагадує таке геометричне тіло. Поміж узгір [узгір'їв] .. Піднісся конус голої гори (Микола Бажан, Вибр., 1940, 184); Дерев'яні дахи гострими конусами височіли над хатами (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 276).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 272.

Коментарі (0)