в означеннях
Тлумачення, значення слова «копійка»:

КОПІ́ЙКА, и, жін.

1. Грошова одиниця — одна сота карбованця, а також дрібна мідна монета такої вартості. По копійці заробляла [вдова], Копу назбирала (Тарас Шевченко, I, 1963, 230); Коли почнеш плакати, дід.. чи мати дають зразу мідну копійку (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 464); Народна мудрість говорить, що копійка карбованець береже, а хвилина — годину (Комуніст України, 12, 1963, 30);  * Образно. В руках у нього вічно біліла книжка. Він заводив у неї кожну народну копійку, кожне стебло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83);
//  тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей. Типографія [друкарня] кричить без грошей, різні кредитори лазять, а в касі — копійки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 161); Він працював, як шалений, кілька разів викручував від поту сорочку, а заробляв копійки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 44).
Аби свіжа копійка — аби торгувати. Часом він було й втратиться здорово, а стануть йому те доводити: «то що, що втратився! аби свіжа копійка!» (Марко Вовчок, I, 1955, 217); До (щодо) [останньої] копійки — усі гроші, не залишаючи при собі ніяких грошей. — Якщо не хочеш, щоб ми погинули, дай нам землі.. Ми не хочемо нічиєї кривди, ми не хочемо дурно, виплатимо що до копійки... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111); Посилав [Багіров дружині] усе, до копійки, що платила йому армія (Олесь Гончар, I, 1954, 172); Копійка ціна: а) (чому) дуже мала ціна. — Такому коню уся ціна — копійка (Панас Мирний, III, 1954, 317); Та, власне, які там речі — старий костюм — копійка йому ціна, кілька сорочок і ковдра (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 256); б) (кому) нічого не вартий. Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (Іван Микитенко, I, 1957, 349); На копійку чого, з дієсл. — дуже мало; на дуже малу суму. На копійку вип'є, а прийде додому — усе догори дном переверне... (Панас Мирний, III, 1954, 19); Ні (і) на копійку, перев. з запереч. дієсл. — зовсім ні (не, нічого). — Це ж [Таранюк] старовинний жандарм, ще з миколаївських часів. Крім того, в нього ні на копійку авторитету (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 212); — Фашистам і на копійку вірити не треба, — промовив Віктор (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 169); Ні копійки; Ні (і) [щербатої, зламаної, ламаної] копійки нема (не було) за душею — зовсім нічого нема (не було) грошей. — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею, — сказала Василина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 84); Соцький з десятником прийшли правити подать.. — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 92); Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 43); Щербаті копійки — дуже малі, мізерні гроші. Не обмежуючи себе місцевою тематикою, митець [І. Труш] на свої щербаті копійки та на кошти друзів побував у Києві й на Чернечій горі (Літературна Україна, 17.I 1969, 4); Щербатої (зламаної, ламаної) копійки не вартий — нічого не вартий. Хай помовчить він завтра, хай скаже про своє кохання згодом.. Коли ж посміє Каргат сказати про свої почуття вже завтра, то це означатиме, що й щербатої копійки ті почуття не варті (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 268); Щербатої (зламаної, ламаної) копійки не дати — зовсім нічого не дати (про гроші). — Заплатіть мені, — каже наймит. — Заплатити? — Та я тобі, злодію, щербатої копійки не дам! Іди геть! — пхає хазяїн (Марко Вовчок, I, 1955, 311); Як нова копійка — зовсім новий, свіжий, чистий, гарний. На радощах Семен Федорович купив собі нового костюма, зайшов до перукарні і вийшов звідти, як нова копійка (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 112).

2. збірн., розм. Гроші. Де лиш мав [Дон-Кіхот] яку копійку, Чи продав горох, чи просо, Чи воли, чи гурт овечок, Все в книгарню так і пер (Іван Франко, XII, 1953, 110); Кожум'яка, здавши синам ремество, не малу копійку має (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 252); Державна копійка любить точний облік (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 117).
Без копійки — зовсім без грошей. [Жанна:] Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки і, можливо, без піджака (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 86); Влетіти в [добру] копійку кому — дорого обійтися комусь. От колись посміювались сусіди — надто вже механізацією захоплені у Переселенні. Говорили, що це влетить їм у копійку (Колгоспник України, 11, 1960, 20); Збивати копійку див. збивати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 282.

Коментарі (0)