в означеннях
Тлумачення, значення слова «копнути»:

КО́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до ко́пати. Замість відповіді Бовдур ногою щосили копнув селянина в живіт, хоть сам при тім такий почув біль у позі, що аж йойкнув (Іван Франко, I, 1955, 286); Він ще раз копнув його під ребра ногою (Григорій Косинка, Новели, 1962, 187); Прудивус копнув Покивана чоботищем у бік (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 232).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 283.

Коментарі (0)

КОПНУ́ТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до копа́ти 1, 2. Гнат поставив сторчма пальці і копнув ними землю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 47); Копнеш, підважиш і вивернеш набік буряк (Олесь Донченко, VI, 1957, 364);  * Образно. Ніхто не копнув у душі так глибоко, як оцей чудний німець (Петро Колесник, Терен.., 1959, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 283.

Коментарі (0)