КОПИРСНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до копирсати. — Як хтось почне [розкопувати гору], то й я копирсну заступом скільки там разів, — сказав Карпо і пішов у хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 274); Мамут потоптався ще трохи в неприємній ямі, копирснув землю великими.. бивнями й ліг на бік (Юрій Яновський, I, 1958, 94); Гострим носком свого чобітка вона копирснула грудку сухої глини (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 241).