в означеннях
Тлумачення, значення слова «корабель»:

КОРАБЕ́ЛЬ, бля, чол.

1. Велике морське судно. До самої хмари 3 щоглистими кораблями Палає Скутара (Тарас Шевченко, I, 1951, 202); На синьому морі плив здоровий корабель (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233); Велика Вітчизна веде у моря Із мирним добром кораблі (Терень Масенко, Київ. каштани, 1954, 35);  * Образно. Комбайнер.. упевнено веде свій корабель (Радянська Україна, 9.VIII 1949, 2).
Брати (взяти) на абордаж корабель див. абордаж; Палити (спалити) свої (за собою) кораблі — робити рішучий крок, після якого неможливе повернення назад. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Леся Українка, I, 1951, 268).

2. Те саме, що Повітряний корабель. Прислухаючись, Саша помічає, що корабель уже вирівнявся, він іде тепер у хмарах на повний хід (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 133).
Космічний (міжпланетний) корабель — апарат, будова якого дає змогу робити польоти в космічному просторі. Радянська людина на космічному кораблі здійснила політ у космос (Радянська Україна, 14.IV 1961, 1); Юрій Гагарін їде по космодрому до гігантського міжпланетного корабля (Радянська Україна, 16.IV 1961, 3); Повітряний корабель — великий, важкий літак або дирижабль. Це комфортабельна чотиримоторна машина.., справжній повітряний корабель (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 284.

Коментарі (0)