в означеннях
Тлумачення, значення слова «коректор»:

КОРЕ́КТОР, а, чол. Фахівець, що займається читанням і виправлянням коректи (у 1 знач.). Коректор під час якоїсь надто живої суперечки кинувсь на нього з кулаками (Іван Франко, VI, 1951, 291); Виправлення в тексті роблять з допомогою коректурних значків. І люди, які займаються цією непомітною, але необхідною роботою, називаються коректорами (Наука і життя, 5, 1965, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 287.

Коментарі (0)