в означеннях
Тлумачення, значення слова «коректура»:

КОРЕКТУ́РА, и, жін.

1. тільки одн. Виправляння помилок у відбитках друкарського набору. Учора видержав [зробив] першу коректуру від 18 до 27 сторони (Панас Мирний, V, 1955, 397); [Михайло:] Я закінчу коректуру і тоді піду додому (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 341).

2. Те саме, що коректа 1. Я хотів би переглянути перед друком рукописи. В коректурі трудніше (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 374); За столом, заваленим книжками.., коректурами й рукописами, сиділи двоє: Драгоманов і Павлик (Петро Колесник, Терен.., 1959, 323).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 287.

Коментарі (0)