в означеннях
Тлумачення, значення слова «кореневий»:

КОРЕНЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до корінь 1. Кінчик кореня вкритий кореневим чохликом (Практикум з анатомії рослин, 1955, 163); Кореневе підживлення рослин.

2. лінгв. Належний до кореня (у 4 знач.). Кореневі голосні;
//  Який становить корінь слова. Коренева морфема;
//  Який падає на корінь слова. Кореневий наголос;
//  Який складається тільки з кореня. Слово, що не має афіксів або має тільки корінь і закінчення, зветься кореневим словом (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 288.

Коментарі (0)