в означеннях
Тлумачення, значення слова «коренити»:

КОРЕНИТИ, ню, ниш, недок., перех. і без додатка, розм. Ущипливо, дошкульно докоряти комусь за що-небудь; дуже лаяти когось, ганити. Було поки лає, коренить — несила моя, сльози ринуть, а наплачуся добре — утрусь.. — жартую (Марко Вовчок, I, 1955, 128); [Ганна:] Мало їм було знущатись над нами, ще й бідну дитину почали ганити та коренити (Марко Кропивницький, V, 1959, 148); [Михайло:] Корени мене за ледарство, за панські звички, але не чіпай моєї честі (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 288.

Коментарі (0)