в означеннях
Тлумачення, значення слова «кореспонденція»:

КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, жін.

1. тільки одн. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Леся Українка, V, 1956, 187); Я остаточно втратив надію розрухати її [Зоню] до переписки зо мною, і всяка кореспонденція між нами урвалася (Ольга Кобилянська, II, 1956, 310).

2. збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо). — Ви погляньте, скільки кореспонденції приніс. Вся пошта аж гуде, — радів Буренкін (Олександр Довженко, I, 1958, 417).

3. заст. Окреме поштове відправлення (лист, телеграма тощо). — О-ох! — з пільгою зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 163).

4. Замітка, допис, повідомлення, надіслані кореспондентом (у 2 знач.) до газети, журналу тощо. Вона.. помістить кореспонденцію в місцевій газеті (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 289.

Коментарі (0)