в означеннях
Тлумачення, значення слова «корінчик»:

КОРІ́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до корінь 1, 2. За кожним листочком і корінчиком доглядали, як тільки зійшли буряки (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 212);  * У порівняннях. Простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова (Іван Франко, IV, 1950, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 292.

Коментарі (0)