КОРМ, у, чол. Їжа тварин. Аж баба хліб бровку
шпурнула.., То він за кормом і погнавсь (Іван Котляревський, I, 1952, 134);
На придолинку росла конюшина, пирій — ситний
корм скотині (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 195); Основним для курей
є зерновий корм — овес, кукурудза, просо та відходи,
які лишаються під час переробки (висівки, борошняний
пил) (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 129).
▲ Грубі корми див. грубий; Дріжджовані корми див.
дріжджований; Зелений корм див. зелений.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 293.